Сорго – основна хлібна культура в країнах Азії та Африки, окрім того, на всіх континентах воно вирощується  для харчових, кормових та технічних цілей. Висока пластичність та адаптивність культури  просліджується на всіх етапах його росту і розвитку  та вражає ідеальним пристосуванням рослини до несприятливих грунтово – кліматичних факторів.

За спиятливих умов, через два дні після виходу волоті починається цвітіння сорго. На полі цю фазу  відмічають, коли зацвіте 50 % рослин. В цей час ріст майже припиняється і  рослиною зазвичай  вже використано 60 % NPK від загальної потреби в них.

Важливо! В залежності від групи стиглості гібридів, цвітіння настає через 50-65 днів після появи сходів. Квіти відкриваються рано вранці, масово, по типу «вибуху», виділяючи при цьому велику кількість пилку. Завдяки тому, що під час цвітіння спостерігаються найнижчі температури повітря та його найвища вологість - зберігається висока фертильність пилку. Вже до 11-ї години цвітіння ущухає, а наспупного ранку –  відновлюється знову.

Сорго – факультативна перехреснозапильна рослина. Доведено, що  перезапилення відбувається між рослинами в межах свого гібриду по типу вибірковості, але, при несприятливих погодніх умовах (висока температура повітря та низька його вологість), сорго  здатне до запилення в межах однієї рослини,  що збільшує ймовірність запліднення квітки. Загалом, квіти у сорго двостатеві, але, поодинокі  одностатеві (чоловічі) квіти  утворюють велику кількість додаткового  пилку, що гарантує запилення за будь  яких умов.

В межах волоті цвітіння відбувається зверху до низу і триває від 6 до 10 днів в залежності від температури повітря. Чим вищі температури повітря, тим швидше проходить цвітіння і навпаки. Цвітінння  закінчується заплідненням квітки та формуванням зернівки.

Цікаво!  Пізні цукрові безкитицеві гібриди сорго, що не утворюють волоть, мають вищу цукристість та соковитість стебел. В основу селекції даних гібридів покладено явище фотоперіодизму  сорго, яке, будучи типовою рослино короткого дня, не цвіте в  умовах звичайного ( 16-17 годинного) освітлення. 

Увага! Особливої шкоди  сорго може завдати просяний комарик. Хоча цей шкідник  розповсюджений не широко, забувати про нього не варто. Імаго схоже на гессенську муху,  розвивається в чотирьох поколіннях, відкладає яйця на колосові лусочки квітів під час цвітіння. Згодом відроджується личинка, яка проникає всередину квітки, виїдаючи її вміст. Коли квітка розкривається, личинки випадають назовню. При великій чисельності шкідників зерно  не утворюється.

Фактори, які впливають на запліднення сорго:

• пониження температури повітря (нижче 15С) під час цвітіння   викликає череззерницю;
•  застосування пестицидів з високою фітотоксичністю під час формування волоті  нерідко призводить до повної стерильності квіток.

Поганий фітосанітарний стан поля, спричинений недотриманням  сівозмін,  може бути причиною ураження рослин сорго  альтернаріозом. Воротами для інфекції може стати  квітка. При цьому формується  щупле, неповноцінне зерно, з так званим  «чорним зародком».

Отже, природа потурбувалася про сорго, наділивши його високою адаптивністю, стійкістю та пластичністю. Для отримання високих врожаїв господарю залишилося лише одне – не зашкодити  безграмотним втручанням. І пам»ятайте, там де не росте сорго – не ростиме нічого!

Щедрих вам врожаїв!